Білет 11 Білет №11(15) 1. Вотум недовіри”-це процедура розпуску парламенту президентом – ні 2. – ні 3. – так 4. – так 5. – 1,2,3,5,6 6. – 3,5,6 7. – 6 8. – 4 9. – 1,2,3 10. – 1,3,4,5 11. – 2,4,6 12. – 1,4,6 1. Поняття та ознаки демократичного політичного режиму Поняття “демократія” багатогранне. Його використовують на позначення типу політичної культури, певних політичних цінностей, політичного режиму. Демократія — правління народу, обране народом, для народу. Характерною особливістю демократичного політичного режиму є децентралізація, роззосередження влади між громадянами держави з метою надання їм можливості рівномірного впливу на функціонування владних органів. Демократичний режим – це форма організації суспільно-політичного життя, заснованого на принципах рівноправності його членів, періодичної виборності органів державного управління і прийняття рішень у відповідності з волею більшості. Основними ознаками демократичного політичного режиму є: - наявність конституції, яка закріплює повноваження органів влади й управління, механізм їх формування; - визначено правовий статус особистості на основі принципу рівності перед законом; - поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову з визначенням функціональних прерогатив кожної з них; - вільна діяльність політичних і громадських організацій; - обов´язкова виборність органів влади; - розмежування державної сфери та сфери громадянського суспільства; - економічний та політичний, ідеологічний плюралізм (заборони торкаються лише антилюдських ідеологій). За демократії політичні рішення завжди альтернативні, законодавча процедура чітка й збалансована, а владні функції є допоміжними. Демократії властива зміна лідерів. Лідерство може бути як індивідуальним, так і колективним, але завжди має раціональний характер. Демократичний режим характеризують високий рівень суспільного самоврядування, переважаючий консенсус у відносинах між владою й суспільством. Одним із головних принципів демократії є багатопартійність. 2. Політичний процес: сутність і різновиди. Термін "процес" походить від лат. processus — рух вперед, просування. Отже, політичний процес віддзеркалює динаміку політичного життя й сучасних політичних подій та явищ. Звідси й визначення цього терміна. Політичний процес — це динаміка подій, явищ і дій, що відбуваються в політичній сфері суспільства в контексті функціонування політичної системи розгляданого суспільства. Передумовою, соціальною базою політичного процесу є процес соціальний, який являє собою сукупність подій, явищ, дій соціальних спільнот, груп, індивідів, спрямованих на їх відтворення та забезпечення стабільності суспільної системи. Політичний процес логічно розглядати як соціально-політичні дії, що забезпечують відтворення політичних ресурсів і творення нового в політиці. Політичний процес охоплює вертикальний та горизонтальний зрізи політичних відносин, є безперервним і різновекторним. Політичні процеси за характером спрямування можуть бути, зокрема, прогресивні та регресивні. Якщо йдеться про прогресивний характер політичних процесів, що відбуваються в суспільстві, то можна говорити про "політичний розвиток". Політичний розвиток — це перехід від певного політичного стану до якіснішого на базі вдосконалення політичних інститутів і підвищення рівня політичної культури суспільства. Якщо суспільство в політичному плані не розвивається, це призводить до політичної стагнації — застою, відсутності змін, окостенінню організаційних форм, розпаду політичних структур, а внаслідок цього — до краху політичної системи суспільства або ж політичного регресу загалом. Такі негативні процеси супроводжуються політичною нестабільністю, соціальними конфліктами, кризами тощо. Сучасні політичні системи, які сформувалися в розвинених країнах світу, характеризуються більшим ступенем сприйняття нових умов, низьким рівнем політичного підкорення та конфліктності внаслідок високої спеціалізації та диференціації функцій політичних інститутів, їх здатності ефективно реагувати на вимоги со...